Енеїда

Публій Вергілій Марон (70—19 рр. до н. е.) – видатний поет, славетний літератор античності. Його твори вивчали в римських школах, а покровителем був сам імператор Октавіан Август. Епічна поема « Енеїда» стала символом могутності Риму й утвердженням ідеалу героя-римлянина. Робота над поемою тривала 11 років, аж до самої смерті автора. Але навіть у незавершеному вигляді « Енеїда» є грандіозним твором, схожим на « Іліаду» й « Одіссею» Гомера. У поемі поєднуються міфологічні мотиви, пригодницькі епізоди та політичні ідеали. За сюжетом Еней, легендарний герой епосу, брав участь у Троянській війні. Коли Троя пала, він вирушив до Італії, щоб виконати волю богів і заснувати новий дім для свого народу. Його життя — це низка випробувань: бурі, війни, зрада, втрати близьких. Протягом віків « Енеїда» слугувала незмінним взірцем класичної епопеї. Незвичайна популярність цієї поеми спонукала багатьох авторів покласти знаменитий сюжет в основу своїх творів, іноді в комічній, жартівливій формі, як це зробив Іван Котляревський.